Анастасія Силенок, випускниця 2007 року гуманітарного профілю ліцею.
Співзасновниця Digitizing.Space. WTECH Ambassador. Із 2015 року організувала та провела понад 500 заходів різного масштабу: від закритих майстер-класів до міжнародних конференцій. Запускала напрям івентів в технологічному парку UNIT.City та центр розвитку стартерів 1991 Mariupol. Працювала виконавчою директоркою 1991 Civic Tech Center, операційною директоркою мережі коворкінгів Creative Quarter та CEO Kyiv IT Cluster. Захоплюється сильними та цілеспрямованими особистостями. Дуже любить подорожувати. До пандемії відвідала 22 країни (за 2020 рік мало бути ще 10 нових). Виховує кота на ім‘я Лєна. У 2021 році здійснила свою дуже давню мрію та купила авто. У планах мінімальне захоплення Всесвіту та продовжити ділитися своїми знаннями та досвідом з навколишніми.
ПІСЛЯ ЛІЦЕЮ вступила до Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка (нині – Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка) на філологічний факультет за спеціальністю мова та література (англійська). Фактично, в дипломі магістра написано, що я філолог, викладач англійської мови та літератури.
ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ НІКОЛИ НЕ ПРАЦЮВАЛА. Хіба що репетитором з першого курсу університету, але це не рахується. Мій кар’єрний шлях доволі різноманітний та багатий. Зараз у мене своя компанія, яку ми з моєю бізнес партнеркою заснували з початком пандемії. Компанія називається Digitizing.Space https://digitizing.space/. Якщо дуже просто та коротко — ми допомагаємо компаніям, організаціям, освітнім ініціативам та фондам переходити в онлайн з усіма їх публічними активностями. Також я амбасадорка жіночого технологічного ком’юніті WTECH Ukraine, яке сприяє популяризації жінок в бізнесі та технологіях. Багато виступаю на конференціях та форумах з лекціями, модерую та створюю цікаві масштабні бізнес та технологічні заходи.
ШЛЯХ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІОНАЛА. Я досить раціональна людина і завжди знала, що мені потрібно від мого вибору людей, оточення та навчання. Я завжди знала, що не буду викладачкою у школі або університеті на постійній основі і ніколи не була впевнена, чим саме буду займатися. Знала лише, що мені потрібні знання англійської мови на високому рівні. За чим прийшла — те й отримала.
Інколи мені хотілося стати перекладачем. Потім акторкою (коли художній керівник відмовився ставити сценку зі мною в головній ролі, а ми зіграли самі і виграли конкурс), режисеркою (особливо, коли Олександр Норов дав зрежесирувати та зіграти «Ромео і Джульєту»), хореографом (ох, скільки було соло ролей), поетесою (читання не забуду ніколи), співачкою (цією штукою я займалася на постійній основі) та безліч інших захоплень. Однак, точного вибору не було і я йшла за знаннями, а не за конкретною професією. Тим паче, ліцей не профілювався на конкретній професії. Адже, вивчаючи філологію, можна стати будь-ким. Тому змінювала професійне спрямування декілька разів, але остаточного вибору не було ніколи. Навіть зараз я досі не розумію, ким хочу стати, коли виросту. Все попереду. Головне бути flexible та вміти вчасно й оперативно підлаштовуватися під сюрпризи долі.
ЖИТТЄВІ УРОКИ З ЛІЦЕЮ. Ліцей чітко дав зрозуміти, що треба завжди розраховувати тільки на себе і не поступатися своїми принципами і баченням, якщо ти в це віриш. Довіряти, але перевіряти. Я в черговий раз впевнилася, що уміння ставити цілі та їх досягати — у мене в крові, не зважаючи на жодні перепони від долі та людей, у яких я вірила та якими захоплювалась.
ЗВИЧКИ З ЛІЦЕЮ. У мене є досить багато не зовсім корисних звичок. Одна з них — це, так званий, «синдром студента», коли все робиш в останній момент. Я не змогла його позбутися тоді, так і досі. Із позитивного — постійна багатозадачність, яка дозволяє встигати робити більше за менший період часу та концентруватися у повному хаосі. Не знаю, як зараз, але раніше в гуртожитку був ще той вуликJ.
СУЧАСНИМ ЛІЦЕЇСТАМ ПОРАДЖУ ТАКЕ: завжди вірте в себе та свої сили. Не бійтеся аргументувати свою думку та відстоювати свої права. Не чекайте чарівного стусана, щоб почати діяти. Усе починається з кожного з вас. Будьте собою.
Світлини з Facebook сторінки Анастасії Силенок